Методичне об'єднання молодших класів

  Психолого  – педагогічні установки під час формування діалогічного мовлення учнів початкових класів

                                                                                            Підготувала:

                                                                                    Чмиркова Н.С.

                                                                                   вчитель початкових класів

                                                                                   Красногорівської ЗШ І-ІІ ступенів №3

Діалог у навчанні або навчальний діалог – своєрідна форма спілкування з метою реалізації цілей навчання і виховання. Це – взаємодія між учасниками педагогічного процесу в умовах навчальної ситуації, що відбувається у мовленні під час якого здійснюється обмін інформацією між партнерами і регулюються взаємини між ними.

Шляхи побудови розвивальної взаємодії «учитель – учень»:

- спрямування діалогу не тільки на розв’язання проблемних завдань, а й на оптимальне спілкування й розвиток учнів;

- створення позитивного емоційного мікроклімату в класі за допомогою пізнання психологічних закономірностей перебігу навчального процесу і комунікативної діяльності, уникнення стресогенних ситуацій, бар’єрів спілкування;

- облік психофізичних особливостей учнів, рівня їх знань та вмінь, мотивації досвіду вірування;

-         здатність комплексно оцінювати конкретну проблемну ситуацію і реальні умови навчальної взаємодії;

- реалізація не тільки зовнішнього, а насамперед внутрішнього діалогу;

- стимулювання пізнавального інтересу добором оптимального змісту і форм діалогічної взаємодії;

- створення атмосфери соціальної спонтанності – вільного обміну думками, ситуацій успіху, зняття психологічної напруги, тривожності.

Форми організації діалогічної взаємодії: комунікативно – мовні завдання на основі опорного тексту, прислів’я і приказки в мовленні, гра зі словом, рольова гра, диспут, дебати, дискусія, ділова гра, коло ідей, карусель думок.

Використання технологій:

1.             Технології, що сприяють формуванню комунікативної компетентності.

2.             Технологія адаптивної системи навчання (забезпечує значне підвищення активності кожного учня на кожному уроці, можливість кожному оволодіти мовою як засобом спілкування, викладати свої думки і своє емоційне й світоглядне розуміння життя).

3.             Технологія педагогіки співробітництва (допомагає зробити начальний процес творчо насиченим і цікавим).

4.             Технологія розвивального навчання (сприяє виробленню умінь, навичок).

5.             Нетрадиційні форми проведення уроків (сприяють розвитку оригінального і творчого мислення).

6.             Самостійне навчання: письмові роботи, навчальні проекти (творчі роботи, реферати, доповіді..).